Катерина Гловацька

  • Marina Mamchurцитирует2 года назад
    Потім ми переходимо на інше місце й знову сідаємо грати в карти. Адже ми тільки й уміємо, що грати в карти, лая­тись та воювати. Небагато для двадцяти років і забагато для двадцяти років.
  • Marina Mamchurцитирует2 года назад
    Чийсь наказ перетворив ці тихі постаті на наших ­ворогів; інший наказ міг би перетворити їх на наших друзів. Якісь люди, що їх ніхто з нас не знає, сіли десь за стіл і підписали угоду, і ось уже кілька років нашою найвищою метою стало те, що зазвичай усе людство вважає ганьбою й за що найтяжче карає.
  • Alina Kostetskaцитируетв прошлом году
    Це тільки спроба розповісти про покоління людей,
    що їх занапастила війна,
    навіть як хто з них і не потрапив під снаряди.
  • Kateryna Zagraцитирует2 года назад
    Але й він піддався умовлянням, а то йому, звісно, було б непереливки.
  • Оля Клецьцитирует2 года назад
    Ми ще не встигли пустити коріння. Вій­на вирвала нас із ґрунту.
  • Оля Клецьцитирует2 года назад
    Люди, старші за нас, тісно зв’язані з минулим, вони мають ґрунт під но­гами, мають жінок, дітей, фах, свої зацікавлення; ці зв’язки такі міцні, що війна не може їх розірвати. А ми, двадцятирічні, маємо тільки батька й матір, а дехто — ще дівчину. Це не так багато, бо в нашому віці вплив батьків найслабший, а дівчата ще не панують над нами. Крім цього, було ще, може, трохи мрій, трохи захоп­лень та була школа — оцим і заповнювалося наше життя.
  • dusheikoihorцитирует2 года назад
    Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під ґратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок.
  • dusheikoihorцитирует2 года назад
    Новобранці гинуть на кожному кроці — вони навіть не вміють відрізнити шрапнель від гранати, їх змітає вогнем. До виття величезних «скринь», які для нас безпечні, бо вибухають далеко позаду, новачки дослухаються з жахом, але не звертають уваги на тихий посвист і фурчання невеличких «гадюк», а коли вони вибухають, осколки від них розлітаються понад самою землею. Новачки, немов ті вівці, юрмляться докупи замість того, щоб розбігатися навсібіч. А з ворожих літаків відстрелюють поранених, як зайців.
  • vi sliцитирует2 года назад
    муштра припиняється тільки на передовій, а вже за кілька кілометрів звідти вона знову починається, та ще зі справжнього безглуздя — треба весь час козиряти й марширувати. Бо то залізний закон: не можна, щоб солдат байдикував.
  • Tetianaцитирует2 года назад
    Яке ж безглуздя все те, що написано, зроблено, передумано людством, коли можливі такі речі! Яке ж усе брехливе й нікчемне, коли тисячолітня цивілізація не змогла запобігти тому, щоб пролилися ці річки крові, коли вона допустила існування сотень тисяч отаких катівень. Тільки в госпіталі видно, що таке насправді війна.
fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз