Ірвін Ялом

Знаю, що мені доведеться вдовольнятися вашим образом, який зберігається в моєму мозку. І я дуже добре знаю, що цей образ поволі щезне. Нема нічого надійного і постійного, все на світі ілюзорне.

Чимало років я плекав уявлення, що насправді мертві — тільки ті, обличчя яких не може згадати жодна жива людина.

«Жити в серцях, що їх ми покинули, означає не вмирати».

«Де смерть, там немає мене. Навіщо боятися того, чого ми ніколи не зможемо сприйняти?»

може бути готовим померти той, хто тільки-но почав жити. Треба прагнути, щоб у будь-яку хвилину ми відчували, що прожили достатньо»

«Чимало вмирає надто пізно, а дехто — надто рано. Вмирай своєчасно!»

Ніцше: «Думка накласти на себе руки — могутня втіха, з нею щасливо перебуваєш не одну лиховісну ніч»

Еклезіаста: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитися і час помирати».

«Смерть жахає втратою не майбутнього, а минулого. Забування — це насправді різновид смерті, завжди наявний у житті».

Ірве, у тебе лише одне життя. Насолоджуйся кожною часточкою дивовижного явища, яке зветься свідомістю, і не мордуйся каяттям за те, що колись сталося!