Марк Ґоулстон

Немає нічого більш згубного, ніж спробувати змінити іншу людину. Намагаючись знайти легкий шлях, дехто хоче змінити когось, замість того щоб працювати над власною руйнівною поведінкою. «Слухайте, я б ніколи не виходив із себе, якби вона перестала мене критикувати!» «Я б не стала його критикувати, якби він не був такий слинько!» Якщо так важко змінити себе, тоді як, чорт забирай, ви уявляєте собі, що буде простіше змінити когось іншого? Зосередьтеся на подоланні власної руйнівної поведінки та змініться на краще. Щодо іншої особи, то, найімовірніше, вам вдасться щось зробити, якщо виявите розуміння та лагідність замість примусу та осуду.

Ви не можете потискати руки стиснутими кулаками.
Індіра Ґанді

Існує ще й інша, дуже поширена та абсолютно неправильна реакція на зроблену помилку ― надто суворо себе судити. Коли ви караєте себе, думаючи: «Що за дурепа!», «Ну що за нікчема!» або «Я абсолютно некомпетентна людина!», ― це може допомогти послабити почуття вини та сорому. Так само це дозволяє випередити докори інших людей: якщо ви самі серйозно себе критикуєте, то стороння критика однаково буде слабшою. Дійсно, якщо люди бачать, наскільки ви самі себе засуджуєте, то можуть послабити власну критику й навіть намагатимуться вас заспокоїти.

Коли ми вже не в змозі змінити ситуацію, нам доводиться змінюватися самим.

Спочатку ми діти наших батьків, потім батьки наших дітей, потім батьки наших батьків, потім діти наших дітей.

Однією з найбільших трагедій у вашому житті може стати те, що лише наприкінці його ви зрозумієте: не всі ваші мрії здійснилися. А ще трагічнішим буде той факт, що неспроможність реалізувати свої надії та мрії здебільшого випливає з того, що ви не зуміли змінити звичний плин життя. Саме зараз є час подолати саморуйнівну поведінку. Інакше ви ризикуєте відчути глибокий жаль через те, що втратили багато корисних можливостей, не зазнали задоволення від життя, не повною мірою любили самі й не отримали достатньо любові.

Те, що ви знервовані, не означає, що ви не готові до змін.

Уникання дії не є вирішенням. Намагаючись змінити саморуйнівну поведінку в стосунках, дехто вирішує уникати проблем, не показуючи власних почуттів. Гніватися та страждати мовчки здається кращим рішенням, ніж знову сваритися. Але річ у тім, що якщо ви досить швидко не подолаєте образу та розчарування, ці почуття призведуть до неприязні, злості й ненависті. Вони почнуть роз’ятрювати вас із середини й викличуть фізичні симптоми та/або емоційний вибух. У довгостроковій перспективі менше шкоди вам завдасть швидке визнання проблеми й ефективне її вирішення ― із співчуттям, повагою та чуйністю.

Як можна зрозуміти різницю між киданням справи та розумним рішенням запобігти подальшим утратам? Одна можливість ― згадати минуле й спробувати визначити свій патерн: зазвичай у житті ви зарано складали руки чи занадто тягнули? Так само корисно звернутися до добре поінформованих людей. Порадьтеся з ними, щоб визначити, чи ви продумали можливі варіанти дій, зібрали необхідну інформацію, звернулися по можливу допомогу. Якщо це не так, мабуть, ви відмовляєтеся зарано.
Вам відоме старе прислів’я: «Якщо не переносиш спеку, вийди з кухні». Так от, якщо ви завжди виходите з кухні ще до того, як там стає гаряче, ваше життя залишиться недопеченим.

Але ж це буде надто легкий вихід, ― запротестував я.
Його відповідь змінила моє життя:
— Іноді легкий вихід ― це правильний вхід.