простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.
— Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.