Марк Антонін Аврелій

Все засноване на переконанні; воно ж залежить від тебе. Усунь, коли забажаєш, упередження і, як моряк, що обігнув скелі, знайдеш спокій, безжурність і тиху гавань.

Все засноване на переконанні; воно ж залежить від тебе. Усунь, коли забажаєш, упередження і, як моряк, що обігнув скелі, знайдеш спокій, безжурність і тиху гавань

Не живи так, наче тобі належить ще десять тисяч років життя. Вже близький час. Поки живеш, поки є можливість, намагайся стати гідним.

я користувався послугами чудових вчителів вдома і зрозумів, що на таке варто витрачати кошти.

нічому не дивуватися, нічим не вражатися, ні в чому не поспішати і не зволікати, не губитися, не поринати у смуток, не тринькати марні похвали

про його вміння і утримуватись, і насолоджуватись, натомість коли більшість не здатна до стриманості перед спокусою насолод.

Сьогодні мені доведеться наражатися на людей нав’язливих, невдячних, зверхніх, підступних, заздрісних, неприязних. Ці риси у них мають витоком те, що вони не знають, де добро, а де зло. А я, людина, що пізнала прекрасні витоки добра і ганебні — зла, можу збагнути і природу тих, хто перебуває в омані. Вони близькі мені не кревно і за походженням, а через божествену волю й завдяки моєму розуму. Від їхнього зла я захищений знанням. Вони не в змозі долучити мене до чогось ганебного.

Адже божевільні ті люди, котрі все життя виснажують себе справами, не маючи певної цілі, з якою треба було б погоджувати всі прагнення та уявлення.

Час людського життя — мить; його суть — вічна течія; відчуття — непевність; будова всього тіла — тлінна; душа — нестійка; доля — загадкова; слава — недостовірна. Одним словом, усе, що відноситься до тіла, є подібним потоку, те, що відноситься до душі, — сновидінню та диму. Життя — боротьба та мандрівка чужиною; посмертна слава — забуття.

Що ж таке вічна слава? — Суєта суєт. Але чи є що-небудь, до чого слід поставитися серйозно? Тільки одне: праведні помисли, загальнокори