Марк Антонін Аврелій

Все засноване на переконанні; воно ж залежить від тебе. Усунь, коли забажаєш, упередження і, як моряк, що обігнув скелі, знайдеш спокій, безжурність і тиху гавань.

Все засноване на переконанні; воно ж залежить від тебе. Усунь, коли забажаєш, упередження і, як моряк, що обігнув скелі, знайдеш спокій, безжурність і тиху гавань

Не живи так, наче тобі належить ще десять тисяч років життя. Вже близький час. Поки живеш, поки є можливість, намагайся стати гідним.

я користувався послугами чудових вчителів вдома і зрозумів, що на таке варто витрачати кошти.

нічому не дивуватися, нічим не вражатися, ні в чому не поспішати і не зволікати, не губитися, не поринати у смуток, не тринькати марні похвали

про його вміння і утримуватись, і насолоджуватись, натомість коли більшість не здатна до стриманості перед спокусою насолод.

Немає нічого більш жалюгідного, ніж людина, яка вимірює усе вздовж та поперек, яка намагається, як говорить поет, «міряти простори землі, спускаючись під землю», розгадувати таємницю душ оточуючих її людей, але яка не усвідомлює, що для неї цілком достатньо спілкування лише зі своїм внутрішнім генієм та чесного служіння йому.

Час людського життя — мить; його суть — вічна течія; відчуття — непевність; будова всього тіла — тлінна; душа — нестійка; доля — загадкова; слава — недостовірна. Одним словом, усе, що відноситься до тіла, є подібним потоку, те, що відноситься до душі, — сновидінню та диму. Життя — боротьба та мандрівка чужиною; посмертна слава — забуття. Але що же може вивести до шляху? Ніщо, крім філософії.

Сьогодні мені доведеться наражатися на людей нав’язливих, невдячних, зверхніх, підступних, заздрісних, неприязних. Ці риси у них мають витоком те, що вони не знають, де добро, а де зло. А я, людина, що пізнала прекрасні витоки добра і ганебні — зла, можу збагнути і природу тих, хто перебуває в омані. Вони близькі мені не кревно і за походженням, а через божествену волю й завдяки моєму розуму. Від їхнього зла я захищений знанням. Вони не в змозі долучити мене до чогось ганебного.

Адже божевільні ті люди, котрі все життя виснажують себе справами, не маючи певної цілі, з якою треба було б погоджувати всі прагнення та уявлення.